Talk:Mykola Rohozhynskyy

Page contents not supported in other languages.
From Wikipedia, the free encyclopedia

Autobiography[edit]

Please, feel free to translate and reorganize the article. Sashazlv 00:47, 9 Jan 2005 (UTC)

АВТОБІОГРАФІЯ кандидата на пост Президента України

Рогожинський Микола Володимирович.

Народився 28 серпня 1965 року в м. Києві і є наймолодшим у багатодітній сім’ї. Українець, громадянин України. Освіта вища. Закінчив Київський національний університет культури і мистецтв у 2003 p.. За фахом режисер. Проходив військову службу у лавах Радянської Армії. Демобілізувавшись, у 1985 p. пішов працювати на Київський завод ПО “Електронмаш”. В період перебудови суспільства працював на приватних підприємствах на посадах від рядового службовця до керівника приватного підприємства. З 1993 по 1998 рік займався громадською роботою створюючи дитячий театр. З 1998 по 2000 рік директор приватного підприємства “Дитячий театр “Зорепад””. З 2000 року Голова Центру дитячої творчості “Зорепад”, в якому працюю на сьогоднішній день. Центр створив за власною ініціативою і в ньому кожний рік безкоштовно займаються майже 100 дітей. Центр дитячої творчості “Зорепад” утримується за рахунок благодійних коштів. На сьогоднішній день громадською роботою не займаюся. Автор 5 поетичних збірок, 9 музичних вистав та майже 400 текстів до різножанрових пісень, поет, номінант на Нобелівську премію в галузі “Література та поезія” від України, історик. Працюю у напрямку побудови держави, її економічного та соціально-політичного стану, вивчаю та аналізую можливі шляхи виходу зі сталої кризи влади та поліпшення добробуту українського народу. Глибоко вивчаю історію. Вільний час присвячую, сімі’ї та театру. Люблю спорт, зокрема футбол, бокс, боротьбу, бойові мистецтва (особливо українські національні) та багато інших видів спорту. Позапартійний. Склад сім’ї: дружина, Рогожинська Марина Валеріївна, 1971 р.н., троє дітей (дві доньки: Альона 1986 р.н., Ганна 1990 р.н. та син Ілля 1999 р.н.), проживають разом зі мною у м. Києві. Мати: Колеснік Валентина Іллівна, 1925 р.н. Інвалід Великої Вітчизняної Війни. Пережила три голодомори та концтабори. Фронтовичка. Вчителька української мови та літератури. Саме вона навчила мене любити українську мову та литературу, поважати рідне слово культуру та мистецтво. В Україні проживаю з дня народження. Засуджений не був.

03 серпня 2004 року